У 2020 році моє життя кардинально змінилося. У віці 32 років я зіткнулася з інсультом, який кинув мене в постільний режим на кілька тижнів. Подальша діагностика-функціональний неврологічний розлад (ФНР) – стала новим викликом. Цей стан, що характеризується змінами в роботі мозкових мереж, проявляється непередбачуваними епізодами паралічу кінцівок, судомами і мовними порушеннями. Протягом останніх п’яти років, з моменту встановлення діагнозу, я часто користуюся інвалідним візком, оскільки симптоми ФНР можуть варіюватися від кількох годин до цілих тижнів.
Хронічні Стани, Спільне Боротьба
Мої симптоми ФНР – це лише частина складної картини. Я також борюся з ендометріозом, коли тканина матки розростається за межі матки, і з аденоміозом, коли тканини матки проникають в м’язовий шар матки. Цей стан не має очевидних причин, але я помітила явну взаємозв’язок: коли один з цих “гостей” проявляє активність, інший зазвичай не відстає. Це ніби вони ведуть свою гру окремо, але одночасно, створюючи складну симфонію проблем.
Рух-ліки, підхід до життя
Підтримувати регулярний режим тренувань при наявності хронічних захворювань – завдання не з легких. Однак, коли я відчуваю себе досить добре, рух стає моїм порятунком, моїм ліками. Це не просто фізичні вправи, це акт подяки своєму тілу, визнання його можливостей і повага його обмежень.
Натхнення в соціальних мережах і підтримка всередині себе
Відсутність значної підтримки лікарів та труднощі доступу до традиційних форм фізичної терапії змусили мене шукати натхнення в абсолютно несподіваному місці – Instagram. Облікові записи, такі як @micagetsit та @k.a.t.r.i.n.a_0fficial, стали для мене справжнім джерелом знань, пропонуючи модифіковані вправи, поради щодо управління хронічним болем та підкреслюючи важливість самовідповідальності. Наприклад, якщо біг або стрибки неможливі, я навчився ефективно ходити на місці, зберігаючи темп і підтримуючи м’язи в тонусі. Це як би я перетворив звичайну ходьбу в маленьку тренування, яка приносить користь і піднімає настрій.
Індивідуальний підхід до тренувань
Кожен тиждень унікальний, визначаючись моїм фізичним станом. Однак я намагаюся виділити час на тренування, хоча б двічі на тиждень. Враховуючи залишкові явища паралічу ніг, зміцнення м’язів нижньої частини тіла є моїм пріоритетом.
Тренування в залі і вдома
Зазвичай я виконую три основні вправи в тренажерному залі: зведення і розведення стегон, згинання підколінних сухожиль і жим ногами. Я роблю три підходи по 10 повторень кожного, намагаючись поступово збільшувати вагу. Нещодавно я змогла зробити 10 повторень жиму ногами з вагою 35 кілограмів – це справжня перемога, маленька, але значуща.
Я також включаю в свою програму розтяжку пілатесу та основні вправи для зміцнення ядра, що допомагає підвищити загальну рухливість та стабільність. Для мене важливі не тільки силові тренування, але і робота над гнучкістю і рівновагою.
Насолоджуючись рухом на Свободі
Я намагаюся проводити якомога більше часу на свіжому повітрі, насолоджуючись прогулянками та різними видами фізичної активності. Для мене фізичні вправи – це не просто відвідування спортзалу і виконання запропонованих повторень. Це можливість бути в гармонії зі своїм тілом, цінувати його можливості і рухатися так, як приносить задоволення.
Відновлення-Невід’ємна Частина Процесу
Зараз, як ніколи раніше, пріоритетом є відновлення і прислухання до потреб свого тіла. Після тренувань мені подобається розслаблятися в парі і сауні. Це моє особисте місце, де я потягуюся, розслабляюся і зосереджуюся на контрольованому диханні. М’язові спазми-поширений симптом ФНР, але парна і сауна значно полегшують біль. Я також регулярно використовую вібраційну плиту, яка допомагає зняти м’язову напругу та покращити кровообіг, коли я відчуваю скутість або біль у м’язах.
День Відпочинку-Ознака Здорового Глузду
Незважаючи на всі мої зусилля, бувають дні і тижні, коли мої хронічні захворювання вимагають повного відпочинку. І це нормально. Я розумію обмеження свого тіла і не соромлюся зменшувати навантаження, коли це необхідно.
Природні засоби для підтримки Здоров’я
Я експериментую з фітотерапією для полегшення симптомів та контролю болю. Після інсульту я то приймаю, то скасовую різні ліки, оскільки вони часто викликають нудоту і нездорову втрату ваги. Однак, будучи сертифікованим спеціалістом з трав та ароматерапії, я використовую різні натуральні добавки та пряні трави для підтримки здоров’я та зменшення дискомфорту.
Зазвичай я приймаю добавки в капсулах, але також люблю приймати гарячі ванни з ефірними маслами трав. Для регуляції настрою, особливо в періоди тривоги і депресії, мені добре допомагають меліса лимонна і звіробій. Я також успішно використовую м’яту перцеву та касторову олію для полегшення спазмів, викликаних ендометріозом та аденоміозом.
Ключ до одужання: сила волі та прийняття реальності
Ці два фактори стали основою мого одужання та успішної трансформації сили.
- Непохитна віра в себе:Я постійно нагадую собі, що у нас є лише одне життя, і я ніколи не здаюся. Це може здатися банальним, але інсульт у такому молодому віці навчив мене цінувати кожну мить. Я змирилася з тим, що моє життя вже не буде колишнім, але моя місія – жити повним життям. Замість того, щоб зосереджуватися на негативі та зациклюватися на тому, чого я не можу зробити, я навчилася цінувати те, що маю, і розставляти пріоритети в позитивному.
- Визнання Стійкості Тіла:Якщо мене здолають сумніви або я відчуваю себе пригніченою через себе або своїх тренувань, я намагаюся побачити в цьому можливість оцінити, наскільки стійке моє тіло і наскільки я здатна до прогресу. Життя з хронічними захворюваннями-це випробування, але я пишаюся тим, наскільки моє тіло справляється з цими труднощами. Лікарі не думали, що я зможу знову ходити після інсульту, але, незважаючи на весь біль, невпевненість і госпіталізацію, у свої 37 років я не тільки ходжу, але й піднімаю тяжкості.
Нелінійний шлях до сили
Мій шлях до сили сповнений невдач, оскільки у мене все ще трапляються несподівані сплески активності. Але я зрозуміла, що прогрес в тренажерному залі і за його межами не завжди лінійний. Прогрес полягає в прислуханні до свого тіла, цінності його поточних можливостей і радості від його стійкості. Моє тіло може виглядати і відчувати себе інакше, ніж раніше, але я все ще сильний, здатний і прагне жити життям, яким хочу жити.
