Провінційне містечко на півдні Франції, жителі якого оформили Ван Гога в дурдом.

Герб Арля – лев. Місто засноване в 800 столітті до нашої ери.

При римлянах називався Арелатом.

Римляни жити не могли без розваг. Відбудували Арелате театр, арену і інші радощі життя.

Досі все стоїть, приваблює туристів.

Нащадки теж будують, це буде Центр фотомистецтва.
Арль всемирноизвестен Національною школою фотографії.

І Ван Гогом. Останні роки життя, самі продуктивні, Вінсент провів в Арлі.
“Міст у Тренктае, Арль”

Саме місцеві жителі остаточно здали його в божевільню.

А тепер влаштовують з Ван Гогом пікніки. Зліва не Серьога.

Місто Вінсенту подобався. “Будинок Вінсента в Арле (Жовтий будинок)”

Сучасна арлезіанка. З в’язанням.

Арлезіанка Ван Гога. “Мадам Жіну”.

Сучасні арлезиане в парку.

Ван Гоговские. “Вхід у міський парк в Арлі”.

Давнину тут за кожним поворотом.

Леви теж.

Види красиві. Прованс, гори, все таке…

Ван Гогу подобалося. “Вид Арля з пшеничного поля”.

Давнину тут взагалі норма життя.

Живуть арлезиане розмірено.

Харчуються добре. Ось чисто місцевий хліб з ковбасою.

Так… добре харчуються.

Пішов звідси вольовим зусиллям. Ну, з невеликим пакетом.

Жити в провінції нуднувато, тому в Арле влаштовують кориду. Прямо на древній арені.

І печуть тематичні тістечка.

Ван Гог кориду відвідував. “Глядачі на трибунах арльской арени”.

Люди все ті ж самі.

Трохи арлезианского Ван Гога є і в Москві, в Пушкінському музеї. “Червоні виноградники в Арлі”.

“Стежка поблизу Арля”.

За життя Вінсенту не дуже щастило. Зате зараз… найдорожча картина Ван Гога, “Портрет доктора Гаше”, 1890.
Продана в 1990 році за 82 мільйони доларів США.

А до бою биків ми ще повернемося…

Всі картини Ван Гога