Всім привіт.
Ви звертали увагу, що багато дій ми робимо автоматично… Іноді голова думає одне, а руки самі роблять все як запрограмовано ? як то йду до холодильника, достою молоко… Потім думаю: “а навіщо я його дістала? ” . Подивившись по сторонах : “ага, все правильно … Тепер те, то і те.”ось чим голова зайнята в цей момент…
Старість підкралася непомітно… : eh
Це я до того , що готувала чергові коржі і по можливості, намагаюся після замісу тіста, все робити вже без борошна… Або з мінімальною кількістю…ну, не любитель я розгортати тісто в купі борошна і по вуха потім біліти…до речі , назва “чисті” від цього і пішла… (хто не в курсі або рідко в групу забігають, то подивитися чому? можна тут:https://www.stranamam.ru/post/9859203/
Так і коржі я розкачую без борошна, кладу на плату змащену маслом…це вже так вироблено до автоматизму, що руки самі хапають пляшку з маслом, ллють масла і т.д. На цей раз у мене плати була заставлена… Місця не було і довелося готувати місце на столі… Знову за пляшку полити стіл маслом, підготувати місце… І тут ступор..
І у мене спрацьовує думка: “а як я буду переносити готові коржі до плити? вони піднімуться, поки донесу-розтягнуться, порвуться, начинка оголиться…”буду класти відразу на досочки”- вирішила я.
Так і зробила… Змастила їх маслом і все як завжди… Одну смажила, інша підходила, на місце, що звільнилося катала нову і т. Д.
Ось і закінчила… Зібрала досочки і засунула в шпюльку (мийну машину)
Дивлюся, а стіл то чистий
Я так не люблю мити стіл від масла
ну, просто жах…хто то зараз правильно подумає, а яка різниця-відмивати від масла плату або стіл? ось саме ніякої, але чому мити стіл не люблю-чесно! , пояснити не можу…
Як ви думаєте? заради чого я тут так розпинаюся? стільки букв-л а й ф х аааааа к !!!!!!!!як не мити робоче місце пості випічки!!!!!
:
Я не сумніваюся, що багато хто так і робить… Але у мене то руки і мізки працювали по іншому “набитому” сценарієм…і ось чиста випадковість, сама себе і проявила… “ну, нааааа…. Користуватися … Так само зручніше !!!!!!”менше возитися, менше мити…навіть досочки і то шпюлька помиє…
Любимо говорити: “рука набита”, “око наметане” – а виходить мізками ворушити теж іноді треба
Ось коржі…
Кому рецепт, то все просто: тісто дріжджове на воді, або молоці, або бульйоні – що є…сіль, цукор, дріжджі і яйце( можна без нього…) борошна скільки візьме…але щільне тісто… Нехай до рук липне… Відлежиться перестане липнути…
Начинка-яку любите…добре виходять коржі з тіста на кефірі і соді…
(плата-це стільниця … У нас її так називають… Ну, переписувати вже не буду
)
