Війна – це найстрашніше, що може трапитися з нацією, народом та окремою людиною. Мільйони загиблих, сотні тисяч поламаних доль, зруйновані міста і сім’ї – все це наслідки Другої світової війни. Говорячи про те, що настає свято 9 травня, ми повинні пам’ятати, що це також день пам’яті, день скорботи.

Останні дні війни

До квітня 1945 року війська радянської армії впритул підійшли до Берліна. Кампанія носила назву Берлінської наступальної операції, і чисельність солдат і офіцерів, що брали в ній участь, становила близько 2 мільйонів чоловік. Бої за Берлін велися прямо на вулицях міста з широким використанням танків, що в даній ситуації було не найвдалішим рішенням, так як техніка виявилася дуже зручною мішенню для протитанкових німецьких гармат.

Однак шляхом жорсткої наступальної операції Берлін було взято. Рано вранці 1 травня відбулася знакова подія, яка як ніщо асоціюється із закінченням Великої Вітчизняної Війни. Проведено штурм рейхстагу і в цей час сержант Єгоров та молодший сержант Кантарія під керівництвом старшого лейтенанта Береста закріпили на даху будівлі рейхстагу червоний прапор – прапор Перемоги.

В той же день, 1 травня, були висунуті перші вимоги про підписання беззастережної капітуляції. Проте ультиматум німецьке командування не прийняло, тому радянська армія обрушила черговий нищівний удар по центру Берліна. Вночі на 2 травня велися кровопролитні бої за будівлю Імперської канцелярії. Але вже до ранку, канцелярія була взята.

Вдень 2 травня по радіо було оголошено про припинення військових дій, і вже до третьої години пополудні близько 135 тисяч німецьких солдатів з берлінського гарнізону здалися в полон.

7 травня в місті Реймсі у Франції був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Акт набрав чинності 8 травня в 23 години 1 хвилину за центральноєвропейським часом, і, відповідно, – 1 година ночі 1 хвилину, але вже 9 травня, по московського часу. Цим пояснюється, наприклад те, що у багатьох європейських країнах відзначається день пам’яті все ж 8 травня, а не 9, як в країнах СНД.

Важливо відзначити, що фактично переслідування відступаючої німецької армії продовжувалося аж до 14 травня 1945 року. За цей короткий період було взято в полон більше мільйона німецьких солдатів і офіцерів, а також більш 100 генералів армії.

Указ Президії і перший парад

Вже 8 травня був підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня – Днем Перемоги. Цей указ був зачитаний Левітаном в шість годин ранку за московським часом і ознаменував кінець страшної і виснажливої війни. Увечері того ж дня в Москві відбувся наймасштабніший салют за всю історію союзу – тридцять залпів з майже тисячі гармат.

Важливо також відзначити, що перший Парад Перемоги відбувся значно пізніше – лише 24 червня 1945 року. Ним командував маршал Рокоссовський. Приймав парад маршал Жуков.

Традицією 9 травня

В наш час паради відбуваються у багатьох великих містах країн СНД. Але крім цього, існують і інші традиції, яким відзначено свято 9 травня.

  • Покладання квітів. Найпоширеніше місце, куди 9 травня люди несуть квіти – це кургани та могили невідомому солдату. Так само у вінках потопають численні пам’ятники, меморіальні дошки та таблички. У разі, якщо родичі точно знають, де поховані їхні близькі, загиблі на війні – квіти несуть і туди.
  • Хвилина мовчання. Один з найбільш пробирающих атрибутів Дня Перемоги, природно, є хвилина мовчання – шану загиблим, символ пам’яті і шани.
  • Георгіївська стрічка, червоний мак та інші атрибути. У різних країнах люди використовують різні символи, щоб висловити свою причетність до дня пам’яті.
  • Звуки метронома. Символічним атрибутом, який присутній на 9 травня в Санкт-Петербурзі, є звук метронома з усіх радіоточок. Це нагадування про страшні 900 днями блокади міста, коли цей звук означав, що ще не все втрачено, що місто ще живе.
  • Салют. Незмінним і видовищним завершенням Дня Перемоги і в наші дні залишається святковий салют.
  • Велика Вітчизняна Війна закінчилася порівняно недавно, за історичними мірками. У кожній родині, напевно, є своя трагічна історія, пов’язана з тим періодом. Багато чоловіків і жінки у Другій світовій війні показали себе справжніми героями, і ми повинні шанувати пам’ять про них, адже саме завдяки цим людям ми і живемо.

    +1
    Твітнуть
    Поділитися
    Поділитися