Провінційне містечко на півдні Франції, жителі якого оформили Ван Гога в дурдом.
Герб Арля – лев. Місто засноване в 800 столітті до нашої ери.
При римлянах називався Арелатом.
Римляни жити не могли без розваг. Відбудували Арелате театр, арену і інші радощі життя.
Досі все стоїть, приваблює туристів.
Нащадки теж будують, це буде Центр фотомистецтва.
Арль всемирноизвестен Національною школою фотографії.
І Ван Гогом. Останні роки життя, самі продуктивні, Вінсент провів в Арлі.
“Міст у Тренктае, Арль”
Саме місцеві жителі остаточно здали його в божевільню.
А тепер влаштовують з Ван Гогом пікніки. Зліва не Серьога.
Місто Вінсенту подобався. “Будинок Вінсента в Арле (Жовтий будинок)”
Сучасна арлезіанка. З в’язанням.
Арлезіанка Ван Гога. “Мадам Жіну”.
Сучасні арлезиане в парку.
Ван Гоговские. “Вхід у міський парк в Арлі”.
Давнину тут за кожним поворотом.
Леви теж.
Види красиві. Прованс, гори, все таке…
Ван Гогу подобалося. “Вид Арля з пшеничного поля”.
Давнину тут взагалі норма життя.
Живуть арлезиане розмірено.
Харчуються добре. Ось чисто місцевий хліб з ковбасою.
Так… добре харчуються.
Пішов звідси вольовим зусиллям. Ну, з невеликим пакетом.
Жити в провінції нуднувато, тому в Арле влаштовують кориду. Прямо на древній арені.
І печуть тематичні тістечка.
Ван Гог кориду відвідував. “Глядачі на трибунах арльской арени”.
Люди все ті ж самі.
Трохи арлезианского Ван Гога є і в Москві, в Пушкінському музеї. “Червоні виноградники в Арлі”.
“Стежка поблизу Арля”.
За життя Вінсенту не дуже щастило. Зате зараз… найдорожча картина Ван Гога, “Портрет доктора Гаше”, 1890.
Продана в 1990 році за 82 мільйони доларів США.
А до бою биків ми ще повернемося…
Всі картини Ван Гога
